ЦЕБРИК, КА,
Цебрик, ка, м.
1) Ум. отъ цебер.
2) Раст. Thymus serpyllum. Вх. Пч. І. 18.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 426.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЦЕБРИНА, НИ, →← ЦЕБЕРКА, КИ,